Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину!
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Обваруцкатися, -каюся, -єшся, гл. Испачкаться въ грязи.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка.
2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги.
Прикушувати, -шую, -єш, сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. 3) Стремиться, достигать, добиться.
Секрет, -ту и -та, м.
1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має.
2) Рыба Lucioperea volgensis.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
