Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичка

Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКА"
Баландати, -даю, -єш, гл. Качать туда и сюда. Желех.
Бутельковий, -а, -е. Бутылочный.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438.  
Ладнатися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу. 2)з ним. Условливаться, сговариваться. Харьк.
Остров'їниця, -ці. Cм. остров'яниця.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Потонути, -ну, -неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.