Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги.
Вивішати, -шаю, -єш, гл. Перевѣшать. Вивішали гайдамаків в П'ятигорах много.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Ув. враженний. Е, враженний сину!
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. 236. Требові й кінця нема. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде.
Хвилятися, -ляюся, -єшся, гл. Качаться.
