Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичка

Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКА"
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Левиц. І. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Роздвоїти, -ся. Cм. роздвоювати, -ся. Роздвора, ри, ж. = розвора 2. Вх. Лем. 462.
Сніжити, -жить, гл. безл. Снѣжить, идти снѣгу. Вх. Уг. 268.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Хрещеник, -ка, м. Крестникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.