Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичка

Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКА"
Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Звірни́й, -а́, -е́. Богатый звѣрями.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.
Петрівка, -ки, ж. 1) Петровъ постъ. ХС. І. 76. Петрівка — голодівка. Ном. Петрівка — переднівок. Ном. № 462. 2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки. Н. п. 3) Сортъ дыни. Черном. Ум. петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка. Чуб. III. 202.
Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Шаланда, -ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные. Браун. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.