Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідуга

Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Н. п. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДУГА"
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.
Жорстки́й, -а, -е. Жесткій. Загортає плахту, щоб не намулив щоки об жорстку одежину. Стор. Чуб жорсткого волосся.. Cм. шорсткий.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре. Шух. І. 89.
Пороз'їздитися, -димося, -дите́ся, гл. Разъѣхаться. Пороз'їздились ми нарізно на досвітки. Драг. 417.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Вас. 165. Cм. верстат. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.