Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диякон

Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯКОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯКОН"
Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. одвіт оддавати. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.
Де-де, нар. Кой-гдѣ; то тамъ, то сямъ. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Несправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Быть неаккуратнымъ.
Обкаджувати, -джую, -єш, сов. в. обкади́ти, -джу, -диш, гл. Кадить, покадить вокругъ чего. Желех.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Солодощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Сладость, сласти. 2) Наслажденіе. Усі веселощі, всі солодощі в світі очам її душі, мов сон, являє. К. МХ. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯКОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.