Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідище

Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЩЕ"
Бануша, -ші, ж. = яєшня. ЕЗ. V. 43.
Вискоцень, -цня, м. Лень, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Гол. Од. 37. Cм. скоцень.
Журнали́ст, -та, м. Журналистъ, литераторъ, пишущій въ журналахъ. Глузували журналисти незгірше й над Шевченком. К. Гр. К. XXI.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Кавка, -ки, ж. Ум. отъ кава. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. І. 106.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Обігнути Cм. обгинати.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Полководчина, -ни, ж.? А по сей бік Орелі линія була, а по той бік Орелі, за Нехворощею, полководчина була. КС. 1882. XII. 593.
Склянчина, -ни, ж. 1) Стаканъ, стаканчикъ. По склінчині води. Гн. І. 135. 2) Стекляныя бусы и вообще стекляныя украшеніи. Вх. Лем. 466.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.