Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівуля

Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВУЛЯ"
Вихвачатися, -чаюся, -єшся и вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. І. 16, 25.
Заба́чити. Cм. Забачати.
Знезнімки нар. Вдругъ, неожиданно. Конст. у.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити. Федьк.
Прихильно нар. Благосклонно.
Теч, -чі, ж. 1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде. Зміев. у. 2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду. Дещо.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.