Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діб

Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Мнж. 51. Cм. Доба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБ"
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Купівля, -лі, ж. = купля. Желех.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу. 2) Принадлежащій солдату.
Німча, -чати, с. Маленькій нѣмецъ. Желех.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. Лубен. Черк. уу. З'являлись посеред степової рівняви. К. ХП. 65.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. хитренький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.