Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихтувати

Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХТУВАТИ"
Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок. Черниг. у.
Веретина, -ни, ж. Нитки для тканья верети. МУЕ. ІІІ. 19.
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Гні́сті, -тів, мн. = нігті. О. 1861. XI. Св. 62.
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають. Волч. у.
Позаломлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка. Чуб. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.