Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихтувати

Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХТУВАТИ"
Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Застриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Запрыгать.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Незаборонно нар. Невозбранно.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Прибірний, -а, -е. Нарядный. На тобі сукні дуже прибірні. Чуб. V. 1127.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.