Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Ключівник, -ка, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи.
Перевертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. А паничів що то в нас перевернулось! 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці.
Приплисти Cм. припливати.
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Гаманець з причандалам. Люлька з усіма причандалами.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Ум. селезник, се́лезничок. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ.
Сліпачка, -ки, ж.
1) Слѣпая.
2) = сліпак 2.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи.
