Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівенна

Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Лв. 102. Cм. Гадинник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕННА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕННА"
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕННА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.