Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей.
Перебірчастий, -а, -е. ? Гільце вили ой гільчасте, перебірчасте. Поставте її на столі, на гільчастий, на переборчастій скатерті.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Раскапризничаться.
2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів.
Рюмса, -си, об. Плакса.
Свашка, -ки, ж. Въ свадебномъ обрядѣ: замужняя сестра жениха, а если ея нѣтъ, то другая самая близкая замужняя родственница, исполняющая на свадьбѣ извѣстныя обязанности и, между прочимъ, отводящая, вмѣстѣ съ дружко́м, новобрачныхъ въ коморю, раздѣвающая новобрачную и пр. Обыкновенно приглашаются и еще свашки — все замужнія родственницы жениха. Кожній свашці по ковбасці. Ум. свашенька, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка. Ви, буяре, сідайте на коні, а сванечки на саночки.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Товстішати, -шаю, -єш, гл. Становиться толще.
