Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor.
Клей, кле́ю, м. Клей, клейстеръ, все клейкое.
Ма́ха, -хи, ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья.
Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Ум. машинка.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками.
Розворовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розворуватися, -руюся, -єшся, гл. О возѣ: быть удлиненнымъ при помощи шеста.
Столичний, -а, -е. Столичный.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину.
