Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівчачий

Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. ІІІ. 892. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЧАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЧАЧИЙ"
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ. Кіев.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Лебедаха, -хи, ж. Бѣдняга. Набігається лебедаха, утомиться. Кв. II. 326.
Наїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. наї́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Наѣдаться, наѣсться. Чи мало, то наїдяться, чи багато, то поїдять. Ном. № 783.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Роскривати, -ва́ю, -єш, сов. в. роскрити, -рию, -єш, гл. Раскрывать, раскрыть.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.
Хибкість, -кости, ж. 1) Неустойчивость. 2) Мягкость, слабость характера. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЧАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.