Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівина

Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВИНА"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті. Канев. у.
Пісниха, -хи, ж. Постница. Мнж. 189.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіевск. у.
Помогоричити, -чу, -чиш, гл. Угостить могорычемъ.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.