Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дібрівка

Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРІВКА"
Арга́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Багатійшати, -шаю, -єш
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Заго́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обнажаться обнажиться снизу, поднять платье вверхъ.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Присувати, -ва́ю, -єш, сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню. Ном. № 5887.
Протанцювати, -цюю, -єш, гл. Протанцовать, проплясать. Аж до межигорського Спаса протанцював сивий. Шевч. 370.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІБРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.