Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дібрівка

Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІБРІВКА"
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чуб. I. 32. Чорний хліб з остюками. Мир. Пов. II. 90.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.  
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Пошевка, -ки, ж. 1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ. Kolb. І. 55. 2) = пошивка. Гн. II. 31.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІБРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.