Вискакувати, -кую, -єш, сов. в. вискочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод.
2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Волокниця, -ці, ж. Сифилитическія проявленія въ носу.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Переміняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла?
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Сиз, сизий, -а, -е. Сизый. На тім яворі сиз сокіл сидить. Голуб сизий, голуб сизий, голубка сизійша. Сизі орли заклекотали. Ум. сизенький, сизесенький. Постій, постій, козаченьку, мій сизенький орле. Голубочко моя сизесенька, дівчинонько моя вірнесенька.
Способитися, -блюся, -бишся, гл. Быть пригоднымъ, идти въ дѣло. Багато докладу треба, як красять вовну.... оливо — й те способиться.
