Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверів

Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРІВ"
Баволна, -ни ж., баволняний, -а, -е. = бабовна, бавовняний.
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Огірчище, -ща, с. ув. отъ огірок. Лебед. у.
Памнятущий, -а, -е. = пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл. 1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Стор. МПр. 54. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите. Шевч. 48. 2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Шевч. 128. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила. Гол. III. 454. 3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив? Чуб. III. 117. 4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить! Мил. Св. 3.
Подій, -до́ю, м. Удой, молоко. Дай нам свого подію (подою?). Вона (ведмедиця) їм удоїла. Він узяв те молоко і поїхав. Грин. І. 158.
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.