Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діва

Діва, -ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Єв. Л. І. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. дівака, діваха. Дівака здорова. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВА"
Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. І. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Неладен, неладний, -а, -е. Безпорядочный; нехорошій, некрасивый. У кого дочок сім, то й доля всім, а в мене одна, та й та неладна. Ном. № 1739. Будь він тричі неладен! (брань). Ном. № 5136.
Підштрикувати, -кую, -єш, сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Подкалывать, подколоть. 2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв.
Постать, -ті, ж. 1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Грин. II. 94. Святий дух буває в постаті голуба. Волын. г. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Уман. у. Обіясник у моїй постаті ходе. Н. Вол. у. 2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Мет. 244. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать. Мет. 224. 3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Черк. у. Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Грин. III. 549. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання. Волч. у.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Тягуня, -ні, ж. Небольшой бредень. Левч. 160.
Червоність, -ности, ж. Краснота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.