Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діва

Діва, -ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Єв. Л. І. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. дівака, діваха. Дівака здорова. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВА"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Джиджули́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = Джиджуритися. Ном. № 11177.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова. Желех. Вх. Зн. 35.
Начитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Много прочесть.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 461.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду. Уман. у.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.