Гирюватий, -а, -е. Взъерошенный.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Полізун, -на, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Тарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю.
2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу.
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. Чмихає, як овечка. Нічого мені не каже, тільки чмише. Вже холодом чмише.
