Берестняк, -ка, м. = берестник. Ум. берестнячок.
Діж, -жа, м. Кадка, имѣющая нечетное число клепокъ. (Кадка съ четнымъ числомъ ихъ называется діжою). Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують.
Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Пригніток, -тка, м.
1) Прессъ.
2) Угнетенный человѣкъ.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні?
