Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля?
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить.
2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!»
Обснути, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого.
Падкуватися, -куюся, -єшся, гл. — за ким. Заботиться о комъ. Дід падкується за унуком.
Перебігти Cм. перебігати.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. співаннячко.
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Віл станівний. Кабан аж у три роки бував станівним.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці.
