Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драпіжник

Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПІЖНИК"
Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Гні́сті, -тів, мн. = нігті. О. 1861. XI. Св. 62.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Жа́бій, -б'я, -б'є = жаб'ячий. Вх. Лем. 413.
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно. Волч. у.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати. К. ЧР. 75.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату. Ном. № 2059.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАПІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.