Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дощаний

Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЩАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЩАНИЙ"
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. І. 365.
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis. Шух. L 21.
Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Вх. Пч. І. 9. Cм. липчиця.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують. Рудч. Ск. І. 188.
Темнісінький, -а, -е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЩАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.