Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл.
1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців.
2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки!
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл.
1) Врать взятки.
2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
