Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дранка

Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = дра́ниця. Вх. Лем. 411. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику. Рудч. Ск. I. 60.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала. Чуб. II. 405.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Умудрувати, -друю, -єш, гл. Придумать, выдумать. Так усе добре, спасибі за ласку, добродії умудрували. О. 1861. IX. 180.
Хлиськати, -каю, -єш, гл. Плескать. Як филя, шо по Дніпру в негоду похожає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська. Сніп. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.