Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дранка

Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = дра́ниця. Вх. Лем. 411. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Виніженочка, -ки, ж. Нѣженка. Встрѣчено только у М. Вовчка: Сестричка менша, виніженочка. МВ. ІІІ. 61.
Відтів нар. = відтіль. Гол. І. 175.
Ли́совий, -а, -е. Лисій. Лисова шуба слід замітає. Чуб. III. 313.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе. Желех.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Н. Вол. у. Ум. ости́ночки.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Пороздроблювати, -люю, -єш, гл. Размельчить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.