Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дранка

Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = дра́ниця. Вх. Лем. 411. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Безклопоття, -тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. І. 227.
Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. XII. 56.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні. Гол. II. 299.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл. 1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.). 2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні. 3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.