Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дранка

Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = дра́ниця. Вх. Лем. 411. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНКА"
Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ. Вх. Лем. 405.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Побідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Сд... = зд.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. Левиц. І. 41. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам. Левиц. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.