Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. Голови ви буїї.
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Вандро́вний чоловік: усе вандрує....
Вихрест, -та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. То вихрест із жидів Авлет.
Ґрузло, -ла, с. Комъ, куча. Ґрузли снігу.
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Крутень, -тня, м.
1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити.
2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки.
3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны.
4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався.
5) Маховое колесо (въ машинѣ).
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Очі Cм. о́ко.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл.
1) Стирать, стереть. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Вона почала стирати пил.
2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру!
