Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав.
Клапачка, -ки, ж.
1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат.
Переносити, -шу, -сиш, сов. в. перенести, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Перенесла я її в комору, положила на лавці. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. 2) Площадь.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Серпок, -пка, м. Ум. отъ серп.
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
