Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драпачка

Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАЧКА"
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Рудч. Ск. I. 131. Нас тілько двойко в світі. МВ. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Єдама́шок, -шку, м. = адамашок.
Зронити Cм. зроняти.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Флот, -ту, м. Флотъ. Котл. Ен. ІІ. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАПАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.