Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила.
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Саґан, -на, м. Котелъ, большой горшокъ; вообще посуда (даже деревянная). Ум. саґаник, саґанчик, саґанець.
Шитінки, -нок, ж. мн. = шитки. Паняночки шитінки шили.
Шуринець, -нця, м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей.
