Випікатися, -каюся, -єшся, сов. в. випектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається.
2) Выжигаться, выжечься.
Гамселити, -лю, -лиш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. По столу кулаком гамселить. У виски гамселило як обухом.
Ґе́лево, -ва, с. Брюхо.
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії?
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
