Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Невіста, -ти, ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку.
Ремінець, -нця, м.
1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы.
Спотіти, -тію, -єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
