Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть.
Роздиматися, -маюся, -єшся, сов. в. роздутися, -зідмуся, -мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Нехай дметься, аж розідметься. Роздувся як ковальський міх.
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота.
Східень, -дня, м. Востокъ, восточный край неба. Встрѣчено у Мирнаго: Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно (сонце) ще не рушало зза гори, ще не блиснуло ні одним промінем над землею.
