Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

до-шниру

До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. Cм. шнир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШНИРУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШНИРУ"
Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Засмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Найти по вкусу, распробовать.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Каптій, -тій, м. Скряга. Зміев. у.
Клокуша, -ші, ж. Дощечка, обдѣланная въ видѣ ложки, употребляемая при ловлѣ сома: отъ удара ею по водѣ получается звукъ, подобный кваканью лягушки, что приманываетъ сома. Браун. 30.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Желех. Ум. лушпели́нка.
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДО-ШНИРУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.