Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драпач

Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАЧ"
Викорчувати Cм. викорчовувати.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому). Вх. Лем. 420.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Одноруч нар. Одной рукой. Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Черниг. у.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. Kolb. І. 67. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Лохв. у. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Мик. 480. Ум. сно́зик.
Українофил, -ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.