Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошкульно

Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНО"
Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.
Визвати Cм. визивати.
Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Десь-и́нде, нар. Гдѣ-то въ другомъ мѣстѣ. Десь-инде живе, і не побачиш її. Сим.
Звезти́, -ся. Cм. звозити, -ся.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. обмовонька, обмовочка.
Сисунча, -чати, с. = сисун. (Залюб).
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОШКУЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.