Вередійка, -ки, ж. Капризница, прихотливая, переборчивая.
Веретінце Cм. веретенце.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано.
Ладанити, -ню, -ни́ш, гл. Курить ладокомъ. — А шо, купила тютюну? — Та ні, — каже (жінка), — купила свічечку та ладанцю, та оце і наладанила трошки. — Ладанила, ладанила! Ладанила б тебе лиха година! Завтра годовий празник, а тютюну ні в зуб!
Опреділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. опреділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Предназначать, предназначить для кого. На що ж ти діточки покидала (умерла), кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці?
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. За думою дума роєм вилітає. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку.
Чурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати.
