Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

до-шмиги

До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШМИГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШМИГИ"
Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються. Рудч. Ск. II. 164.
Гадя, -дяти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи. Желех.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДО-ШМИГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.