Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими).
Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Доробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. дороби́тися, -лю́ся, -бишся, гл. 1) Дорабатываться, доработаться. Доробився, що й руки не зведе. 2) Пріобрѣтать, пріобрѣсть работой что-нибудь. Роблю, роблю, та й не можна ніяк доробитись. Хто робить, той ся доробить. Силуваним конем не доробишся. Чужим волом не доробитися. Злиднями не доробишся.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Незнайко, -ка, м. Незнайка.
Оснівниця, -ці, ж. Сновальница, сновалка. Cм. снувавка.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Тахля, -лі, ж.
1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль.
2) Плита. Ум. тахелька.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно.
