Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрант

Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТ"
Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ. Валт. у.
Порток, -тка, м. 1) Скатерть. Угор. 2) Кусокъ полотна. Вх. Уг. 262.
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Словник, -ка, м. Словарь.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.