Гайовик, -ка, м. Лѣшій.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Ли́почка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Сирова гіллячка.
2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища.
3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю.
4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова.
5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
