Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки.
Допевня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допе́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Удостовѣряться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. На два золоті і більше не допевняйся. Допевняйся, плати. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече Господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником.
Лава, -ви, ж.
1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. А ні печі, а ні лави. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву.
2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода.
3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. А в нашого пана пшениця як шва. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали.
4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной.
5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг.
6) Часть снаряда лисиці (Cм.).
7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ.
8) Родъ карточной игры. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры.
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Сухий, як перець. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. . — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик.