Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися. Св. Л. 165.

Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.

Допевня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допе́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Удостовѣряться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. Грин. І. 293. Г. Барв. 368. На два золоті і більше не допевняйся. Н. Вол. у. Допевняйся, плати. Н. Вол. у. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. Н. Вол. у. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече Господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали. Св. П. 1 кн. Мус. XI. 6.

Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.

Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (Cм.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.

Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.

Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144.

Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).

Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).

Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Чуб. III. 426. Сухий, як перець. Ном. № 13138. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. Ном. № 446. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. Чуб. II. 48. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. Шух. I. 170. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. Ольгоп. у. 6. — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Радом. у. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик. МВ. ІІ. 52.