Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драпустан

Драпуста́н, -ну, м. Раст. Asalea pontica L. Cм. штанодран. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПУСТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПУСТАН"
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко. Черк. у.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав. Н. Вол. у.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов. Г. Барв. 295.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАПУСТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.