Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошкулити

Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛИТИ"
Близиня, -ні, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок. Екат. г.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися. К. Дз. 139.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Ненавидіти, -джу, -диш, гл. Ненавидѣть. Блаженні, коли ненавидітимуть вас люде. Св. Л. VI. 22.
Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Приспівати I Cм. приспівувати.
Скупуватий, -а, -е. Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті. Мил. 157.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОШКУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.