Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Нестанівкий, -а́, -е́ Непостоянный, неустановившійся.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози.
Спостерегати, -га́ю, -єш, сов. в. спостерегти, -режу, -жеш, гл. Замѣчать, замѣтить. Ні батько, ні мати не спостерегли.
Тилатий, -а, -е. Толстозадый. Не дай, Боже, який цей пан тилатий.
Учарувати, -рую, -єш, гл.
1) Очаровать.
2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця.
