Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драничка

Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНИЧКА"
Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый. Черк. у.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Оточини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Ріжджа, -жі, ж. Хворость. Угор.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.