Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драпак

Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАПАК"
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Понаралювати, -люю, -єш, гл. Напахать ралом во многихъ мѣстахъ.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться. Драг. 346.
Порпати, -паю, -єш, гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. Камен. у. (Пес) порте яму. ЕЗ. 5. 177. 2) Возиться, рыться въ чемъ.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ). Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.