Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Не будуть та кватирочки відсувати. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки.
Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Нажилась в комірнім. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ.
Плишка, -ки, ж. = плиска в).
Салашина, -ни, ж. = салаш.
Снігниця, -ці, ж. = сніговиця.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Білі рушники — шовкові тороки. Ум. торочок.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить.
Щадок, -дку, м. Потомокъ.
