Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
Відкараскатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Лучча солом'яна згода, як золота звада. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Некрутка, -ки, ж. Жена рекрута.
Уїдливість, -вости, ж. Назойливость, надоѣдливость, неотвязность.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
Хнюруватий, -а, -е. Угрюмый, ворчливый.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть.
