Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Ум. війка.
Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Cм. калабалик.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився.
Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. Спустіло панське подвірє.
