Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драбинник

Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАБИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАБИННИК"
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь. Ном. № 4093.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.
Строго нар. 1) Жестоко, свирѣпо. 2) Очень. Понесли багача строго високо. Гол. ІІІ. 265.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАБИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.