Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драбинник

Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАБИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАБИННИК"
Го Ii мѣст. сокращенная форма вмѣсто його. Правоб. І калачем го не звабить. Ном. № 5097.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Недорісток, -тка, м. 1) Недоросль. 2) Карликъ.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Облізок, -зка, м. = обаполок. Кобел. у.
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАБИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.