Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошкульний 1

Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНИЙ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНИЙ 1"
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Допусти́ти Cм. допускати.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Попідрублювати, -люю, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ), сдѣлать при шитьѣ рубцы. Рушники вже попідрублювала. Богодух. у.  
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОШКУЛЬНИЙ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.