Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Видихнути Cм. видихати.
Глибочень, -ні, ж. = глибочина.
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем.
Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами.
2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує.
Пасічникування, пасішникува́ння, -ня, с. Занятіе пчеловодствомъ.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Хвиґлює, щоб хто пішов. Cм. фиґлювати.
