Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошкульний 1

Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНИЙ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНИЙ 1"
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кохан, -на́, м. = коханець. Вх. Лем. 427.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. Ум. покотьольце.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Почуманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть, потерять сознаніе (о многихъ).
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОШКУЛЬНИЙ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.