Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрантя

Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТЯ"
Бір I, бору, м. Сосновый лѣсъ, боръ. АД. І. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Н. п. Ум. бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. борище, боряка.
Бурта, -ти, ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей). Мир. Пов. І. 118. 3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру. Лебед. у. 4) Цѣпь косцовъ. Лубен. у. 5) = бурса 3. Сим. 193. 6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц.
Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Покропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покропити, -плю, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Кв. Тим ув обох бідах в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв. К. Дз. 141. 2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід. Г. Барв. 505.
Розгледжувати, -джую, -єш, сов. в. розгледіти, -джу, -диш, гл. = розглядати, розглядіти.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Уклад, -ду, м. 1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина. Котл. Ен. IV. 33. 2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили. Н. Вол. у. 3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад. Міусск. окр. 4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную. Вас. 185. 5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній. Шух. I. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.