Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрантавий

Дранта́вий, -а, -е. = дрантивий. Гол. II. 466.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТАВИЙ"
Безвічний, -а, -е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип. Г. Барв. 12.
Їжачиха, -хи, ж. Ежъ-самка. Лубен. у.
Мудник, -ка, м. Раст. Parnassia раlustris. Лв. 100.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Сим. 226. Скале зуби, як собака на м'якині. Звенигор. у. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка. Ном. № 13040.
Незважати, -жа́ю, -єш, гл. = зневажати. Подольск. у.
Оклунок, -нка, м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.
Патик, -ка, м. Палка, колъ. Грин. ІІІ. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. Ум. патичок. Чуб. V. 1140.
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНТАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.