Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошкульний 2

Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКУЛЬНИЙ 2"
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Н. п. Ум. зано́зик. Аф. Ув. занозя́ка. Аф.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281. 2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила. Ном. № 12025.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОШКУЛЬНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.