Безладдя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. У нас безладдя було таке що й Боже! У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє.
Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Заняла я коровиці, на росу погнала. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитывать, сосчитать. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Хто воінство його злічити може.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив.
3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Лакомо нар.
1) Соблазнительно, заманчиво.
2) Алчно, жадно.
3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки).
Оброчникувати, -ку́ю, -єш, гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Передержувати, -жую, -єш, сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл.
1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо.
2) Держать, продержать извѣстное время.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки.
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий.
2) Падкій. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати.