Братителі, -лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia.
Лазнюк, -ка, м. = лазник.
Мужи́чити, -чу, -чиш, гл. Говорить мужичьимъ языкомъ (объ ученикахъ бурсы, употребляющихъ украинскій языкъ). Кожного, хто «мужичив», записують в журнал і за кару назначають вивчити скілька десять латинських слів.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Гриць сконає, нім когут запіє.
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи.
