Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бородавка

Бородавка, -ки, ж. 1) Бородавка. Ніс... з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) Слѣдъ отпавшаго листа на стеблѣ. Шух. І. 19. Ум. бородавочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАВКА"
А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати. Желех.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Мази́ло, -ла, с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. Cм. квач. Рудч. Чп. 251. І мазниця, і мазило уже мені надостило. Чуб. V. 1061.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Обклеювати, -кле́юю, -єш, сов. в. обклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Обклеивать, обклеить.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його. Рудч. Ск. І. 157.
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили. Kolb. І. 135.  
Роздовбати Cм. роздовбувати.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.