Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борідка

Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. ІІІ. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Греб. 362. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. Сим. 24. Шух. І. 175. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). К. МХ. 24. 4) = бородиця 4. Гол. Од. 36. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Анн. 217. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі. Левиц. І. V. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРІДКА"
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Жабня́, -ні, соб. Лягушки.
Каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайкиКаламайковий пояс. Кв. П. I. 33Червоні або зелені каламайкові пояси. О. 1862. IX. 68.
Ли́пиці, -пиць, ж. мн. Сѣмена липы. Черк. у.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. О. 1861. X. 95.оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. МВ. (О. 1862. III. 59). Вона їх очима так і пожерла обох. Г. Барв. 152.
Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл. 1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет. 2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418. 3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276. 4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.