Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл.
1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити.
2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра.
Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив.
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована.
Донести́ Cм. доносити.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло!
Омелюха, -хи, ж. = намелюшка.
Переполоти Cм. переполювати.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Це мокре? я не таку цмоковину орав.
