Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борозка

Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОЗКА"
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Жєс, жєсати и пр = жас, жасати и пр.
Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове. Чуб. ІІІ. 116.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок. 2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем. О. 1862. IV. 105.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Пообгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и обгорнути, но во множествѣ. Ноги аю пообгортайте кожухом, а то померзнуть. Славяносерб. у.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. ІІІ. 84).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.