Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бородатий

Бородатий, -а, -е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2)та трава. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАТИЙ"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Гніздити, -зджу, -диш, гл. Бить все въ одно мѣсто. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові. Новомоск. у.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Пороскублюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскублитися, но о многихъ.
Продляти, -ля́ю, -єш, гл. Промедлить, протянуть. Продляли цілий день. Черк. у.  
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Фрас I, -су, м. 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть. Гол. 35, 36. 39. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.