Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бородай

Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАЙ"
Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Водотяг, -га, м. Водяной насосъ.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж. Левиц. Пов. 26.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Розіднити Cм. розденати.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.