Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бородай

Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДАЙ"
Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Вомісто нар. = замість. Запріг би жида вомісто худоби. Г. Барв. 19.
Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Півколо, -ла, с. Полукругъ. Желех.
Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому. Харьк. г.
Постріл, -лу, м. Выстрѣлъ. К. ПС. 57. За їдним пострілом сорок сім качок убив. Чуб. І. 300. За їдним пострілом убив дві качки. Н. Вол. у.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Хрокання, -ня, с. 1) Хрюканіе свиней. Харьк. у. 2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.